НЕДОРО́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Не доведений до повної готовності, незавершений, незакінчений. На станку очікував його недороблений горщик (Яків Качура, Вибр., 1947, 174).
2. Який має недоліки, хиби і т. ін. Ми не сміємо давати низьку, недороблену продукцію! (Павло Тичина, III, 1957, 50);
// у знач. ім. недороблене, ного, чол. Те саме, що недоробок 2. Поряд з тим новим, що міцно входить у практику восьмирічної школи, є ще багато недодуманого, недоробленого (Літературна газета, 30.VIII 1960, 1).