НЕДОРІ́ЗАНИЙ, а, е. Не зовсім, не до кінця зарізазаний. Лі Юнк-по звивався на землі, бив ногами й руками, як недорізаний півень крилами (Мирослав Ірчан, II, 1958, 28).
♦ Мов (як) недорізаний, перев. з сл. кричати, верещати, галасувати і т. ін. — дуже сильно. Офіцер скочив на дорогу й став галасувати, мов недорізаний (Юрій Яновський, II, 1954, 60); Вражеций запорозькою тактикою, французький інженер Боплан верещав, як недорізаний, намагаючись налагодити артилерійський вогонь (Олександр Довженко, I, 1958, 259).
НЕДОРІЗАНИЙ
Тлумачення слова