НЕДОРЕЧНІСТЬ

НЕДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до недоречний. Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Юрій Смолич, VI, 1959, 77);
//  Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін. Він слушно відмітив різні недоречності в декорації, режисерській роботі і костюмах (Іван Франко, XVI, 1955, 202).