НЕДО́ПИТКИ, ів, мн. (одн. недопиток, тка, чол.). Те, що залишилось невипитим до кінця. [Гришка:] Він давав мені по стакану пива, і я пив, доки не постеріг, що він дає мені недопитки: позлива з кружок та й дає (Марко Кропивницький, IV, 1959, 325).
НЕДОПИТКИ
Тлумачення слова