НЕДОМІ́РЯТИ див. недоміря́ти.
НЕДОМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НЕДОМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НЕДОМІ́РЯТИ, яю, яєш і НЕДОМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. і без додатка. Відміряти чого-небудь менте, ніж необхідно, належить. Ще раз поміряв кронами і, вже впевнений, що недоміряв собі, почав орати далі, хоч його і відмовляла жінка (Михайло Стельмах, II, 1962, 136);
// Продаючи, відміряти чого-небудь менше, ніж потрібно, з метою наживи. Купець той багато неправди робив: мірявши — недомірював, важивши — недоважував, дурив людей… (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 450).