НЕДО́ЛЕНЬКА, и, жін., нар.-поет. Пестл. до недоля. Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68); Любилася, кохалася, А серденько мліло: Воно чуло недоленьку, А сказать не вміло (Тарас Шевченко, I, 1953, 56).
НЕДОЛЕНЬКА
Тлумачення слова