НЕДО́КУРОК, рка, чол. Залишок викуреної або недокуреної цигарки. Він замислився, потім прокинувся від задуми, кинув недокурок на всипану гравієм землю і запалив другу цигарку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 395); Він потяг востаннє недокурка, повернув його у жовтих пучках і кинув (Григорій Косинка, Новели, 1962, 70).
НЕДОКУРОК
Тлумачення слова