НЕДОГОВО́РЕНІСТЬ, ності, жін.
1. Незакінченість висловлювання, замовчування чого-небудь. Може, дядько навмисне, щоб не травмувати її, приховав це від неї? Адже що значить ота його недоговореність навіть матері? (Яків Баш, Надія, 1960, 183); Досить часто використовує Тичина прийом натяку, недоговореності, невиразності, що надає його віршам відтінок таємничості, загадковості (Радянське літературознавство, 1, 1958, 33).
2. Відсутність договореності, погодженості між ким-небудь.