НЕДО́ГЛЯД, у, чол. Недостатній догляд, недбайливе ставлення до чого-небудь. Земельку позакладував [Нечинір], а грошики попропивав; а що було опріч того, то від недогляду попропадало само (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 102); Нерідко буває, що техніка зношується більше від недогляду, ніж від роботи. Від цього велика шкода колгоспові і державі (Хлібороб України, 11, 1954, 2);
// Відсутність піклування, турботи про кого-небудь. Валеріан Миколайович дорікав дружину недоглядом за дітьми (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 30); За два тижні по народженні Галини померла мати її, схопивши в злиднях через недогляд породильну гарячку (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 18);
// Помилка, допущена через неуважність, недосвідченість і т. ін. Не можна заперечувати того, що є в словнику і певні недогляди, і невдалі розв’язання (Максим Рильський, III, 1956, 66).
НЕДОГЛЯД
Тлумачення слова