НЕДІ́ЙСНИЙ, а, е.
1. Який не має законної сили. Визнаються недійсними бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше одного кандидата, а також бюлетені невстановленого зразка (Положення про вибори до ВР УРСР, 1946, 13).
2. Який не існує; нереальний. Думок з’являлася безліч і про таку безліч речей, що можна вважати їх за недійсні (Юрій Яновський, II, 1958, 123).
3. рідко. Те саме, що недійовий 1. Усяке умовне подразнення неодмінно при повторенні стає недійсним (Фізіол. вищої нерв. діяльності, 1951, 28).