НЕДБАЛО. Присл. до недбалий. Недбало він своєю сокирою блискучою цюкав (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Тепер цей самий Санько Паскуда недбало розвалився в кріслі слідчого районної поліції (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 66); А тая жінка в фіалковій сукні, — Недбало вбрана, груди впалі, погляд Скляний (Леся Українка, IV, 1954, 117).
НЕДБАЛО
Тлумачення слова