НЕДБА́ЙЛО, а, сер., розм. Те саме, що недбайливець. — Ой, боже мій з цим недбайлом! — крикнула Кайдашиха, глянувши на Мелашку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 324); — Тільки б не попався який-небудь недбайло з запасом байдужості в сто тисяч кінських сил, такий, оком не моргнувши, зведе нанівець твою роботу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 274).
НЕДБАЙЛО
Тлумачення слова