НЕЦІКА́ВИЙ, а, е.
1. Який не може зацікавити, не викликає інтересу, не привертає уваги. Рядом з високо талановитими сторінками подаються бліді, нецікаві (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Коло них [гімназисток] класна дама монотонно.. розповідає щось нецікаве і нудне (Юрій Смолич, II, 1958, 47); Ярина враз опустила самопал, як дитина надто важку для неї і нецікаву іграшку (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 370).
2. розм. Некрасивий, непривабливий (про людину). Нецікава стала Тетяна: і погляд боязкий, мова тихіша, ніби й сама понижчала, з лиця спала (Степан Васильченко, II, 1959, 104); І учителеві, і учням здавалося, що вона цілком спокійно і байдуже ставиться до всього, ця бліда, худенька дівчинка, мовчазна, непривітна й нецікава (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 86).