НЕЧУ́ВАНИЙ, а, е. Про якого ніхто не чув; невідомий. Гомін про нового, нечуваного і страшного звіра розійшовся геть по лісі (Іван Франко, IV, 1950, 94); З’явилась якась проява, нечувана й небачена в Комарівці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 30);
// Надзвичайно великий. Серед запоріжців були люди велетенського зросту, нечуваної фізичної сили (Наука і життя, 12, 1965, 28); Нова війна, яку замишляють імперіалісти, загрожує людству нечуваними жертвами і руйнуваннями (Програма КПРС, 1961, 25); Придушення революції 1848-49 рр. привело Європу до нечуваної реакції (Павло Тичина, III, 1957, 154).
НЕЧУВАНИЙ
Тлумачення слова