НЕЧУ́ТНО. Присл. до нечутний. Колеса, намазані кип’ячкою, обертаються нечутно (Іван Франко, V, 1951, 225); Сталь об сталь нечутно дзвонить, Сталь поблискує і гасне (Максим Рильський, II, 1960, 75); Нечутно розчинилися двері (Олесь Гончар, II, 1959, 210).
НЕЧУТНО
Тлумачення слова