НЕЧЕ́СНИЙ, а, е. Дії й учинки якого суперечать законам моралі, вимогам честі, порядності; непорядний. — Він нечесний чоловік, він злодій (Нечуй-Левицький, III, 1950, 301); — Хіба ж чесна людина може стояти за багатих?! — Так дядя мій нечесний, виходить? — ..скипів Павлуша (Андрій Головко, II, 1957, 271);
// Який характеризує кого-небудь як безчесну, непорядну людину. Нечесними.. були тепер його викрутаси перед Стахою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 564).
НЕЧЕСНИЙ
Тлумачення слова