НЕЧЕПУ́РА, и, чол. і жін. Неохайна, нечепурна людина. Мелашка сама додивлялась при вдяганні [Богдана], осмикувала легкий малиновий кунтуш, витирала ганчірками порох на шаблі. — А то побачить пані Матрона нелад у строї, ще нечепурою назве мене… (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 241); Вовка написав обіцянку тримати всі книжки й зошити, як новенькі. Подумайте, мій нечепура Вовка — і таке обіцяє! (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 18).
НЕЧЕПУРА
Тлумачення слова