НЕЧЕМНИЙ

НЕЧЕ́МНИЙ, а, е. Який поводить себе неввічливо, непристойно; грубий, неввічливий, невихований. — Перепрошаю вас, дідусю, за свого нечемного гостя! Не прогнівайтесь! (Іван Франко, I, 1955, 327); Нечемний Левко навіть не дослухав Віталія Стратоновича, приклав кулака до грудей і, дивлячись спідлоба, вперто промовив: — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? (Михайло Стельмах, I, 1962, 444);
//  Який виражає неввічливу, грубу поведінку. — Даруйте мені, якщо це нечемне запитання, але чому це мав бути ваша остання ніч? (Юрій Смолич, I, 1958, 82).