НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е.
1. Який не відповідав вимогам цензури, заборонений нею. Були [у Т. Шевченка] такі твори, які, незважаючи на релігійну зовнішню оболонку, лишалися творами нецензурними, підпільними (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 589).
2. перен. Непристойний, грубий. Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 15).