НЕБУВА́ЛО. Присл. до небувалий 1. Цього літа напрочуд заколосились вони [поля] ще небувало буйним врожаєм (Яків Баш, Надія, 1960, 235); Незмірно зросла людина, мистецтво небувало заглибилось у людські душі (Радянське літературознавство, 9, 1966, 6).
НЕБУВАЛО
Тлумачення слова