НЕБУДЕ́ННО. Присл. до небуденний. Степ лежить тихий, повитий млою, і силует вітродвигуна на далекім відділку маячить якось небуденно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 121); Наша сучасна молодь по-своєму красива. Їй хочеться мислити високо, романтично, небуденно (Літературна Україна, 18.XII 1962, 2).
НЕБУДЕННО
Тлумачення слова