НЕБРУКО́ВАНИЙ, а, е. Не викладений камінням. — Ну й швидка! — з подивом і повагою признав Данило, коли за Мариною закурили небруковані печерські дороги (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 45); Степовим небрукованим провулком піднімались хмари пилюки (Володимир Гжицький, Вол. надії, 1963, 92).
НЕБРУКОВАНИЙ
Тлумачення слова