НЕБЛАГОНАДІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Якому не можна довіряти, на якого не можна надіятися.
2. Який з політичного погляду викликає недовіру у влади. — Мене.. звільнили з роботи як неблагонадійного (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 496); З тюрми випустили [Артема], але на завод уже не прийняли як політично неблагонадійного (Андрій Головко, II, 1957, 438).