НЕБЕЗПЕКА

НЕБЕЗПЕ́КА, и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122);  * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28);
//  Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).