НЕБАГАЦЬКО, присл., розм. Те саме, що небагато. Небагацько живу в світі, А вже знаю горе (Павло Грабовський, I, 1959, 610); — Іди до їх, молодичко. Роботи буде небагацько (Марко Вовчок, I, 1955, 9); Коли небагацько закладок, утне [Павло] на усю церкву голосно (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 158).
НЕБАГАЦЬКО
Тлумачення слова