НЕАКУРА́ТНИЙ, а, е.
1. Який не додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов’язків (про людину). Не турбуйся, коли я буду неакуратним, в дорозі трудніше писати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 364); [Карл:] Знову спізнюється твій батько. [Магда:] Так. [Карл:] Він стає дуже неакуратним (Вадим Собко, П’єси, 1958, 383).
2. Неохайний, нечепурний (про людину).
3. Недбало зроблений; який має неохайний вигляд (про предмет).