НАЗИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до називати. За машину відповідали дід Петро, називаний так за бороду, і колишній танкіст Гаврилов (Юрій Яновський, II, 1954, 134);
// називано, безос. присудк. сл. Титуловано його [Григорія Сковороду] і українським Сократом, і українським Платоном, ..називано і деїстом, і пантеїстом (Літературна Україна, 4.XII 1962, 3).
НАЗИВАНИЙ
Тлумачення слова