НАЗИРКОМ, присл., діал. Назирці. Та й пішов [Гриць]; а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить? (Марко Вовчок, I, 1955, 38); З Пріською Солоха ні разочку не балакала, ніколи не чула її голосу, раз разочком тільки бачила, та й то назирком, у церкві (Любов Яновська, I, 1959, 164).
НАЗИРКОМ
Тлумачення слова