НАЗОРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Наглядіти, помітити кого-, що-небудь. Він її очима назорить між дівчатами і вмисне тоді до неї горнеться (Марко Вовчок, I, 1955, 206); Офіцер звелів обшукати дуби, і як не ховався Корній за листям, його назорили і звеліли злазити (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185).
НАЗОРИТИ
Тлумачення слова