НАЗОЛИТИ 1 див. назолювати.
НАЗОЛИТИ 2, лю, лиш, док., розм.
1. Набриднути, надокучити кому-небудь. Ти мені назолив (Словник Грінченка).
2. Зробити неприємність кому-небудь. — Треба мені було дуже Назолити одному… І Кузьму собі за мужа Взять на зло таки ж тому (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 21).