НАЗНАЧЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назначити. Він назначений.. Ти.. носиш п’ятно [пляму] на своїй одежі. Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205).
НАЗНАЧЕНИЙ 2, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до назначити. Де тільки назначені були перепочинки, побудували двірці (Олекса Стороженко, I, 1957, 241).