НАЖИ́ВКА, и, жін. Принада для ловіння риби, птахів, звірів. Ми порозмотували вудки, поначіпляли наживку на гачки (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 74); Дядя Льоня сказав, що тато поспішив смикати — треба було дати рибі як слід взятися за наживку (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 112).
НАЖИВКА
Тлумачення слова