НАЖУРИ́ТИСЯ, журюся, журишся, док. Багато, вволю пожуритися. Начиталися ми «Гайдамаків», Нажурилися од Галайди… (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 149); Батько поверстав степові дороги, нажурився по селах, од яких тільки-тільки одійшов голод (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 19).
НАЖУРИТИСЯ
Тлумачення слова