НАЖЛУКТИТИСЯ і рідше НАЖЛУКТАТИСЯ, кчуся, кчешся, док., вульг.
1. перех. Випити пожадливо і дуже багато чого-небудь; напитися. [Кіндрат Антонович:] Чабан як нажлуктиться цього чаю, як розіпре йому живіт, то йому й горюшка мало (Марко Кропивницький, II, 1958, 309); Рурка так нажлуктився Явдошчиного самогону, що й заснув біля дверей (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 377).
2. неперех. Випивши надміру спиртних напоїв, сп’яніти; напитися доп’яна. — Нажлуктався вже, — докірливо констатували дядьки. — Ще й, глядіть, знамено поцупив із волості! (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 184); — Ви коли нажлуктились, Якиме Федосійовичу, по саму зав’язку, то йдіть та лягайте спати… (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 237).