НАЖЕ́БРАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Жебраючи, випросити певну кількість чого-небудь. Зачав [Книш] жебрати тоді, як хата йому погоріла. Нажебрав стільки, що й побудувався й сина оженив (Лесь Мартович, Тв., 1954, 374); Варфоломей Копистка висипав.. усю свою калитку, все, що нажебрав протягом життя (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 376).
НАЖЕБРАТИ
Тлумачення слова