НАЖДАЧНИЙ

НАЖДА́ЧНИЙ, а, е. Стос. до наждаку; зробл., виготовлений з наждаку або з домішками наждаку. Їй здалося, що свердло тупе. Вона стала гострити його на наждачному верстаті (Олесь Донченко, VI, 1957, 162); Шліфування металу на грубозернистому наждачному полотні.
▲ Наждачний папір — папір, покритий порошком із наждаку. Перед опусканням у розчин солі цинкову фігурку треба почистити наждачним папером (Цікава хімія, 1954, 19).