НАЖА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЖА́РИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Жарячи, приготовляти яку-небудь кількість чогось. [Дремлюга:] Ходім краще обідати. Моя Надія таких коропів нажарила… (Олександр Корнійчук, II, 1955, 297); Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 36).
2. Нагрівати що-небудь до дуже високої температури; сильно нагрівати, розжарювати. В його [О. М. Лодигіна] лампі струм нажарював тонкий стержень.., який містився під скляним ковпаком (Наука і життя, 2, 1958, 63).