НАЖА́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нажахати. Нажахана ще здому, Галина нервово сприймала найменше непорозуміння в нашому бездомному житті (Іван Ле, Вибр., 1939, 330); Стороняться їх [танківі чабани в степу. Нажахані їхнім гуркотом, чабанські собаки люто гавкають на них (Олесь Гончар, II, 1959, 374);
// у знач. прикм. Який виражає переляк, переполох. Вона скинула до нього очима, великими, нажаханими (Олесь Гончар, II, 1959, 370).
НАЖАХАНИЙ
Тлумачення слова