НАЗБИВАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Збитії в якій-небудь кількості.
2. перен., розм. Зібрати, нагромадити, набути певну кількість чого-небудь (про гроші, майно і т. ін.). — Та й де він тілько маєства [майна] назбивав? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 73).
НАЗБИВАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Збитії в якій-небудь кількості.
2. перен., розм. Зібрати, нагромадити, набути певну кількість чого-небудь (про гроші, майно і т. ін.). — Та й де він тілько маєства [майна] назбивав? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 73).