НАЗАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, лінгв.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до назалізувати.
2. у знач. прикм. З носовим відтінком, призвуком. При вимовлянні назалізованого звука м’яке піднебіння опускається, і частина видихуваного повітря проходить у носову порожнину (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 99).