НАВИ́ВКА, и, жін.
1. Те саме, що навивання. Під час навивки дротові надається попереднє натягнення (Наука і життя, 2, 1955, 10).
2. Предмет, навитий на що-небудь. З рояльного дроту в механічному цеху виготовляють струни — від дискантових до басових, частина яких має навивку двох рядів канителі з найтоншої міді (Наука і життя, 4, 1961, 26).