НАВИДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм., рідко.
1. Побачити багато чого-небудь. Попросив [Демко] посідати.. та послухати, що скаже син його, що навидався світу і від людей наслухався усього розумного (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 485); Багато світа сходив Михайло Подолян і багато чого в тих мандрах навидався (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 330).
2. Подивитися багато, досхочу. З ким люблюся — не наговорюся. З ким кохаюсь — не навидаюсь (Павло Чубинський, V, 1874, 150).