НАВВИМАШКИ, присл. Поперемінно викидаючи вперед то одну, то другу витягнуту руку (про спосіб плавання). Хлопці дивились і сміялись, а Карпо, як гуска, плавав і по-баб’ячи, і голічерева, і наввимашки (Панас Мирний, I, 1954, 249); Василь швидко підвівся, пішов до озера, кинувся з розгону в воду і поплив наввимашки, лунко виляскуючи долонями (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 147).
НАВВИМАШКИ
Тлумачення слова