НАВСИДЯЧКИ, присл., розм. У сидячому положенні; сидячи. Візьме Олександра дійницю, піде вдосвіта доїти корову, та й засне над дійницею навсидячки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Олесь Гончар, III, 1959, 249).
НАВСИДЯЧКИ
Тлумачення слова