НАВСПАК, присл., діал. Назад, у зворотному напрямі. [Служебка:] Чи світ навспак поверне? Шкляна гора розтане? Схаменись! Вона ж не з льоду, — з чистого кришталю! (Леся Українка, II, 1951, 200); Життя — дивовижна ріка, що котить хвилі навспак, від гирла до істоку [до початку] (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 41).
НАВСПАК
Тлумачення слова