НА́ВСКА́Ч, присл. Роблячи стрибки, дуже швидким бігом. Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена, і кінь з ходу пустився навскач (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1953, 139); Фашист займав із череди корову, Вона ж від нього кидалась навскач (Олександр Підсуха, Загули.., 1960, 45).
НАВСКАЧ
Тлумачення слова