НАВРА́ТЛИВО, розм. Присл. до навратливий. Мрії ворушились серед мертвої тиші завзятущо, настирливо, навратливо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 256); Він увійшов під арку [моста], де не так навратливо рвав вітер (Іван Микитенко, II, 1957, 86).
НАВРАТЛИВО
Тлумачення слова