НА́ВПРОСТ, присл., розм. Те саме, що навпростець. Не впізнати Снов-ріки весною, Ручаями розлилась вода, Та навпрост прийшла, не стороною, Вчителька із школи молода (Микола Шеремет, Щастя.., 1951, 132); В мріях я летів на Україну, міряючи простори — навпрост (Степан Крижанівський, Гори.., 1946, 36).
НАВПРОСТ
Тлумачення слова