НАВПРОШКИ, присл., розм. Те саме, що навпростець. Навпрошки через потік Нетруня прибігла до дівчат (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 176); Іра запізнювалась на вечір у школу, а тому вирішила поспішити — йти через парк — навпрошки (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 109); Кузь у розмові з Ладимком пішов навпрошки, що траплялось з ним не часто. Видно, дійняло до живого (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 543).
НАВПРОШКИ
Тлумачення слова