НАВОЛО́КОМ: Сіяти (посіяти) наволоком, заст., розм. — сіяти по стерні, розпушуючи землю бороною або ралом. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 103); Посіяла [баба Катря] наволоком, як у всіх уже зеленіло (Андрій Головко, I, 1957, 262).
НАВОЛОКОМ
Тлумачення слова